До якого світу ми повернемося після лих і руйнувань, завданих пандемією COVID-19? Наскільки все зміниться після кризи та до чого призведуть соціокультурні та психологічні трансформації?
Задум українського павільйону є амбітним, адже він має стати не просто виставкою досягнень чи актом культурної дипломатії, а потужною моделлю рефлексії нашого суспільства. Суспільства, в якому можлива довга змістовна розмова та спільний досвід.

Країни, в якій цінуються та підтримуються довіра, повага та осмисленість. Україна, де є місце мріям і боротьбі за них.Набуваючи якості логічної фінальної тези всього виставкового наративу українського павільйону ЕКСПО 2020, експозиція сучасного українського мистецтва стає концентрованим виразом наших мрій, натхненним поглядом у майбутнє. Через світосприйняття митців, які часто є провісниками або репортерами суспільних перероджень, ми прагнемо розгледіти, що відбувається із нами сьогодні і що очікує на Україну. Ми намагаємось визначитися, на що ж спрямовані наші сподівання.

Назва «Еліпсис» – умовні три крапки, виважене рішення категоризувати пропуск як дещо потужне та невисловлене, яке вказує на подальший перебіг подій. Це навмисна пауза, яка окреслює та забарвлює минулий досвід, а також слугує затишшям перед величними звершеннями.

Обрані для експозиції твори українських митців за своїми сенсами суголосні такій концепції, адже кожен з них у свій спосіб розкриває очікування від предметів, які нас оточують, і модифікації чогось рідного та близького. Так серед робіт представлені як традиційні за формою пейзаж та портрет, проте із сучасним змістовим наповненням, так і новітні медіа. Взаємне розташування цих різних мистецьких форм генеруватиме особливу енергетичну напругу у виставковому просторі. Надто цій меті слугуватимуть розкреслені за трипільською подобою контури на підлозі, які, спираючись на візуальний патерн цієї прадавньої цивілізації, буквально стануть історичним підґрунтям для експозиції.

Як стилістична фігура, еліпсис надає текстові динамічності, граційної виразності, посилює його експресивність. Так само і експозиція робіт сучасних українських митців примножує ефект репрезентації України для світової спільноти. Адже культура та мистецтво є головним показниками, що можуть явити всьому світові, наскільки креативною, самобутньою та цілісною є країна.

Що ж чекає на українство далі? По-перше, все буде добре. Єдина стабільна річ на нашій планеті— зміни. До змін важко адаптуватись. Вони потребують значних ресурсів, а також рішучості. Ніхто не любить змін. Але що чекає тих, хто не хоче мінятися? Вторинність, інерція, діяльність заради діяльності.

Ми ж прагнемо натхнення та пишаємося нашим мистецтвом. А відтак сміливо наповнюємо ЕКСПО своїми ідеями та мріями.