Тіло. Дотик. Сенс
Наше існування цілковито завдячує нашій сенсориці. За допомогою органів чуття ми орієнтуємось у світі, відчуваємо рівновагу, температуру, вібрації, дотики. Ми здатні не тільки комплексно сприймати навколишню дійсність, а й змінювати її самостійно. Така взаємодія з предметами матеріального світу є дуже концентрованою, проте не завжди усвідомленою.
Чи достатнє значення надається дотикам? Чи ми можемо відслідкувати причиново-наслідковий зв’язок між ними та реакціями? До чого призводить контакт?
Доторкнутися чи назвати на ім’я — рішучий крок, і від кожного слова чи дії залежить подальший ефект. Бути єднанню чи руйнації — вирішуємо тільки ми, адже маємо свободу та відповідальність за вплив на долі інших.
Картини на цій виставці в геометричній манері являють нам людей, складених із дуже різного сенсорного досвіду, чоловіків і жінок, що прагнуть щастя, але переживають випробування та бідування. Ці персонажі намагаються бути щирими, вони гордо носять на собі всі свої минулі відмітини та вагаються, як бути далі. Вони жертовні та хоробрі, знесилені та замислені.
Храми наших душ — тіла — часто навмисно нівечаться, зазнають старіння або інших трансформацій. Істотним для кожного має бути збереження злагоди із собою, гармонії між тілом і духом, а також виваження співдії зі світом.
Маша Шостаковська — українська художниця, мешкає та працює у Києві. Визначальними для її мистецтва є категорії жіночності, тілесності, переживань і болю. У своїх роботах вона також осмислює феномен сім’ї та суспільні стереотипи щодо належної поведінки. Картини художниці часто містять у собі багато інтенсивно та виразно забарвлених елементів, що набувають через форму символічного змісту.